Придет спокойствие и к нам.
Хоть и не близко наша старость,
Как мало жить нам, друг, осталось,
Коль только можно верить снам!..
Придет спокойствие и к нам.
Иди по жизни, не спеша,
Не торопи шаги и звуки.
Придет пора, и наши руки
Соединит одна душа.
Иди по жизни, не спеша…
Постигни тайну красоты
И тайны муз и откровений.
Мир так велик! Никто не пленник
Вовек несбыточной мечты.
Постигни тайну красоты!
Грядет великая пора.
Душа у нового порога,
Однажды ты услышишь Бога…
И неба сдвинется гора.
Грядет великая пора!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...